Головна Реєстрація Вхід RSS

Для сучасних дітей та підлітків мережа Інтернет — це не просто віртуальна реальність, а повноцінна частина їхнього життя, де вони навчаються, спілкуються, вибудовують відносини та відчувають себе частиною спільноти. Проте саме Інтернет все частіше стає джерелом сучас ної небезпеки для дітей, наслідки якої не обмежуються втратою грошей чи особистих паролів у соціальних мережах, а можуть коштувати дитині здоров’я та майбутнього.

Як я можу зрозуміти, що скоріше за все спілкуюся з шахраєм, мета якого — отримати мої інтимні фото?

Як я можу убезпечити себе від онлайн-грумінгу?

Що можна зробити, якщо я потрапив(ла) в ситуацію погроз в Інтернеті щодо розповсюдження моїх інтимних фото та вимагання?

Що я можу зробити, якщо дізнаюся, що хтось розповсюджує мої інтимні фото або фото моїх друзів чи однокласників?

Секстинг — це обмін власними фото/ відео/текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж. Секстинг стає все більш популярним серед підлітків.

Будь-яка дитина може надіслати своє зображення, якщо в неї є пристрій з камерою та доступ до Інтернету. На перший погляд, це може здаватися жартом, проте наслідки такого вчинку для дитини дуже небезпечні. Навіть якщо фото не були опубліковані та залишаються таємницею, дитина постійно перебуває в надзвичайно пригніченому стані: переживає, що її приватні світлини побачать та опублікують сторонні люди, що вона стане об’єктом знущань з боку однолітків. Положення дитини ускладнюється й тим, що їй важко та соромно зізнатися у такому вчинку дорослим, хоча саме їхня участь важлива для вирішення цієї проблеми.

На жаль, нині випадки підліткового секстингу — сумна реальність для України, і діти все частіше потрапляють в ситуації, коли їх фото безконтрольно розповсюджуються. Діти часто не розуміють зв’язок між реальним та віртуальним життям, а також не знають про наявність ризиків, зумовлених секстингом. Для попередження та вирішення цієї проблеми необхідна співпраця батьків, вчителів, дітей та навіть поліції. 

Мозок підлітка потребує комунікації з оточуючими та пізнання того, що заборонено. Статеве дозрівання провокує хлопців та дівчат на сексуальні експерименти, дослідження та збудження. Підлітки можуть надсилати одне одному свої інтимні фото/відео, тому що «інші роблять так само» або тому, що це сприймається як безпечний жарт. Окрім того, за їхньою уявою, це один із способів виявлення довіри в романтичних стосунках чи прояв флірту, бажання подобатися, викликати захоплення. Однак є й інші випадки, коли підлітків змушують виготовляти та надсилати такі світлини.

Онлайн-грумінг — це побудова в мережі Інтернет дорослим/групою дорослих осіб довірливих стосунків з дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про 6 розповсюдження цих фото. Це робиться з метою отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.

Зазвичай злочинці (або злочинні угруповання) реєструються в соціальних мережах під виглядом підлітків чи налагоджують контакт зі школярами в онлайн іграх, через електронну пошту та ін. Вони можуть додаватися дитині у друзі, розсилати особисті повідомлення, переглядати сторінки дітей і шукати серед них таких, яким бракує любові та турботи вдома. Такі діти можуть писати у себе на сторінках у соціальних мережах: «мене ніхто не любить, навіщо я народився/лася» або «мені дуже самотньо» та ін. Протягом деякого періоду злочинець веде листування з дитиною, будуючи довірливі стосунки. А з часом отримує від неї трохи більш відверті світлини, ніж дитина зазвичай розміщує у себе на сторінці. Далі злочинець починає вимагати більш інтимні фото/ відео, гроші або особисті зустрічі, погрожуючи надіслати ці фото батькам дитини та всім її друзям, а також розмістити біля школи дитини. На жаль, такі злочини все частіше трапляються в Україні.

Потрапивши в таку складну ситуацію, діти відчувають самотність, відчай та безвихідь, тому погоджуються на всі умови кривдників. Через таке психологічне пригнічення та страх дитини більшість випадків онлайн-грумінгу залишаються прихо доходять до слідчих органів, хоча це тяжкі злочини (вимагання та примус до вироблення дитячої порнографії) і законодавство України передбачає за це кримінальну відповідальність.

Дослідження Національної спільноти Великої Британії щодо попередження жорстокого ставлення до дітей свідчить про те, що 16  % дітей надсилають свої оголені фото. В Україні на сьогодні 3  058  630 дітей у віці від 11 до 18 років. Тобто близько 489  381 дитини надсилають свої оголені фото. З них кожна друга (55  %) дитина надсилає свої фото друзям, кожна третя (33  %) ділиться цими матеріалами з людьми, яких вона знає лише в Інтернеті. З січня 2017 по червень 2018 року на дитячу гарячу лінію в Україні звернулися 2  627 дітей щодо секстингу, а проблема онлайн-грумінгу хвилювала 1 047 дітей. Американська організація THOR, яка була створена Ештоном Катчером та Демі Мур, провела дослідження серед 2 100 дітей-жертв онлайн-грумінгу. Кожна четверта дитина була у віці 12 років чи молодше, 62  % дітей погоджувалися на вимагання злочинців та для 68  % з них погрози та вимоги не припиняли збільшуватися. 

Поради педагогам

Якщо ви виявили світлини, які підліток ще не встиг викласти в мережу Інтернет, то необхідно попросити його видалити ці фото на своєму пристрої та на всіх інших, де вони можуть бути розміщені. Поясніть дитині, що виготовлення та розповсюдження таких матеріалів — протизаконно й передбачає кримінальну відповідальність.

Якщо фото вже опинилися в Інтернеті, то без крайньої необхідності не переглядайте фото та не показуйте колегам, адже це завдасть дитині додаткову травму. Необхідно негайно зробити принтскрін (копію/фото) Інтернет-сторінок, де розміщені ці фото. У подальшому такі фіксовані зображення будуть доказом для поліції, якщо випадок секстингу не вдасться владнати в інший спосіб. Потім необхідно звернутися до служби підтримки соціальних мереж/сайту з проханням видалити ці матеріали із зазначенням того, що на них зображена оголена неповнолітня особа. Зазвичай служба підтримки швидко допомагає в таких ситуаціях.

Одночасно необхідно з’ясувати, що спонукало дитину зробити й викласти ці фото, а також хто та з яких причин їх розповсюджує. Якщо ви розумієте, що в ситуації задіяна доросла людина, що дитина зазнала примусу (або зображення передає статевий акт/сцену насильства), то необхідно негайно звернутися в поліцію (або одразу в кіберполіцію вашого міста, району чи області), передати їм принтскрін/фото сторінок, де розташовані ці матеріали. Бажано не робити копію на своїх пристроях, бо під час слідства вони можуть бути конфісковані як докази. 

Якщо в ситуації задіяні лише підлітки, то необхідно провести з ними бесіду, пояснивши можливі наслідки та протизаконність їхнього вчинку, попросити видалити ці матеріали з усіх Інтернет-ресурсів та носіїв, на яких вони розміщені. Якщо ви розумієте, що вам важко владнати цю ситуацію, то необхідно звернутися до ювенальної поліції, кіберполіції та служби у справах дитини. За психологічною підтримкою ви можете звернутися на гарячу дитячу лінію 116 111.

Важливо залучити батьків дітей до цієї роботи, а також допомогти владнати ситуацію з булінгом в класі, який зазвичай виникає в таких ситуаціях. Окрім того, уважно стежте за емоційним станом дитини, оскільки існує ризик скоєння суїциду. Для виявлення таких випадків ви маєте звертати увагу на зміни в поведінці дитини: вона стала знервованою, напруженою, замкненою, втратила інтерес до навчання, перестала спілкуватися з однокласниками та ін. Дитина сама може вам розповісти про таку ситуацію, якщо у вас налагоджені довірливі стосунки. Необхідно її підтримати та заспокоїти, подякувати за довіру (адже це було дуже важко — розповісти вам про цю проблему) та діяти за алгоритмами, описаними щодо секстингу чи онлайн-грумінгу.

Юридична довідка

Розповсюдження та виготовлення порнографічної продукції на території України є кримінально карним діянням, за що передбачена відповідна стаття 301 Кримінального кодексу України. Якщо ж на фото- або відеоматеріалах зображення дитини (особи до 18 років), — така продукція може вважатися дитячою порнографією, за розповсюдження якої особа, причетна до цього, буде засуджена до 12 років позбавлення волі.

Проте у випадку секстингу в переважній більшості випадків підлітки розповсюджують еротичну, а не порнографічну продукцію. Тож попри тяжку шкоду психологічному здоров’ю дитини довести скоєння злочину дуже складно. Саме тому педагоги та батьки мають піклуватися про превентивні заходи, що убезпечать дитину від ризиків секстингу. Діти мають знати про ризики та наслідки, які можуть спричинити ці, на перший погляд, дурниці й жарти. Мають розуміти, що зустрічі із друзями, яких вони знайшли в соціальних мережах, є потенційно дуже небезпечними і навіть можуть коштувати їм життя та здоров’я, а розповсюдження чужих інтимних зображень є злочином.

У випадку, коли особа, яка причетна до розповсюдження інформації порнографічного змісту, не досягла віку, за який можна притягнути її до кримінальної відповідальності, таку відповідальність несуть її батьки. Неповнолітня особа підлягає реєстрації на облік в поліції, що в подальшому може негативно вплинути на її долю.

Як я можу зрозуміти, що скоріше за все спілкуюся з шахраєм, мета якого — отримати мої інтимні фото?

Про це також можуть свідчити:

— прохання перейти у більш секретний формат спілкування: через додаток у телефоні замість соціальних мереж;

— дуже швидкий розвиток відносин

— приділяють вам неочікувано багато уваги; перехід до розмов про секс після нетривалого знайомства;

— надсилання своїх інтимних фото чи прохання до вас надіслати такі фото;

— обурення вашою відмовою надсилати свої такі фото. Якщо людина щира у своєму ставленні до вас, то вона не буде змушувати вас робити те, чого ви не хочете;

— прохання тримати ваше спілкування в секреті;

— людина пропонує онлайн дзвінок, але ж каже, що у неї зламана чи відсутня камера.

Як я можу убезпечити себе від онлайн-грумінгу?

Спілкування з незнайомцями в Інтернеті може завжди нести небезпеку, тому краще спілкуватися зі знайомими вам у реальному житті людьми. Також ви можете закрити від незнайомців свою сторінку у соціальних мережах та список друзів; не пишіть номер школи, в якій ви навчаєтеся; не надсилайте незнайомцям з Інтернету і у приватних повідомленнях свою адресу та номер телефону. Перевіряйте все, що ви надсилаєте знайомим та незнайомим людям, все, що ви публікуєте в Інтернеті, за допомогою запитання-тесту «Білборд»: «Чи готовий(а) я побачити цю інформацію/ фото на білборді або стінах біля входу в мою школу?». Ще існує 15 тест «светру»: «Чи одягну я в школу светр, на якому надруковані ці фото?». Окрім того, проаналізуйте свою сторінку: злочинці часто обирають дітей, які публікують відверті фото чи тексти, хочуть здаватися дорослішими, ніж насправді.

Що можна зробити, якщо я потрапив(ла) в ситуацію погроз в Інтернеті щодо розповсюдження моїх інтимних фото та вимагання?

У випадку Інтернет-погроз слід припинити листування; не надсилати фото чи гроші і тим більше не зустрічатися зі злочинцем у реальному житті; зробити копію всього листування; звернутися до довіреного дорослого (рідних, вчителя, шкільного психолога або соціального педагога у школі); звернутися разом у поліцію. Якщо потрібна допомога, та важко розповісти дорослим, то звернутися на дитячу гарячу лінію 116 111. Важливо повідомити в поліцію як для власного захисту, так і для захисту ваших однолітків. Адже злочинці завжди ведуть спілкування з багатьма підлітками, та не у всіх вистачає сміливості це припинити й попросити про допомогу. Тому деякі діти надсилають ще більше інтимних світлин, перераховують гроші чи погоджуються на зустрічі.

Що я можу зробити, якщо дізнаюся, що хтось розповсюджує мої інтимні фото або фото моїх друзів чи однокласників?

Якщо ви дізналися, що ваші приватні зображення хтось поширює в Інтернеті, потрібно негайно зробити принтскрін тих сторінок, де розміщені світлини. Потім потрібно звернутися до дорослого, якому ви довіряєте, це може бути старший брат/ сестра, батьки, вчитель, психолог в закладі освіти або будь-яка інша доросла людина. Звернутися разом до служби підтримки відповідної соціальної мережі з проханням видалити ці матеріали. Зв’язатися з батьками дитини, яка розповсюджує ці зображення, із проханням зупинити поширення фото та видалити їх зі всіх пристроїв. Краще у цей час не користуватися соціальними мережами. Якщо ситуація вирішується важко, то звертайтеся до 16 школи, де вчиться дитина, яка розповсюджує фото або до поліції/ кіберполіції/ дитячої поліції.