Євроклуб [37] |
Спорт [105] |
Загальні новини [610] |
День Народження [52] |
Конкурси, акції [92] |
Свята, події [222] |
Шкільні заходи [223] |
Відеоматеріали [47] |
1 вересня - День знань [16] |
Останній дзвінок [17] |
Новорічні свята [14] |
Предметні тижні [25] |
Екскурсії [6] |
- 2009 Вересень
- 2009 Жовтень
- 2009 Листопад
- 2009 Грудень
- 2010 Січень
- 2010 Лютий
- 2010 Березень
- 2010 Квітень
- 2010 Травень
- 2010 Червень
- 2010 Серпень
- 2010 Вересень
- 2010 Жовтень
- 2010 Листопад
- 2010 Грудень
- 2011 Січень
- 2011 Лютий
- 2011 Березень
- 2011 Квітень
- 2011 Травень
- 2011 Червень
- 2011 Серпень
- 2011 Вересень
- 2011 Жовтень
- 2011 Листопад
- 2011 Грудень
- 2012 Січень
- 2012 Лютий
- 2012 Березень
- 2012 Квітень
- 2012 Травень
- 2012 Червень
- 2012 Липень
- 2012 Серпень
- 2012 Вересень
- 2012 Жовтень
- 2012 Листопад
- 2012 Грудень
- 2013 Січень
- 2013 Лютий
- 2013 Березень
- 2013 Квітень
- 2013 Травень
- 2013 Червень
- 2013 Липень
- 2013 Серпень
- 2013 Вересень
- 2013 Жовтень
- 2013 Листопад
- 2013 Грудень
- 2014 Січень
- 2014 Лютий
- 2014 Березень
- 2014 Квітень
- 2014 Травень
- 2014 Червень
- 2014 Липень
- 2014 Серпень
- 2014 Вересень
- 2014 Жовтень
- 2014 Листопад
- 2014 Грудень
- 2015 Січень
- 2015 Лютий
- 2015 Березень
- 2015 Квітень
- 2015 Травень
- 2015 Червень
- 2015 Вересень
- 2015 Жовтень
- 2015 Листопад
- 2015 Грудень
- 2016 Січень
- 2016 Лютий
- 2016 Березень
- 2016 Квітень
- 2016 Травень
- 2016 Червень
- 2016 Серпень
- 2016 Вересень
- 2016 Жовтень
- 2016 Листопад
- 2016 Грудень
- 2017 Січень
- 2017 Лютий
- 2017 Березень
- 2017 Квітень
- 2017 Травень
- 2017 Червень
- 2017 Липень
- 2017 Серпень
- 2017 Вересень
- 2017 Жовтень
- 2017 Листопад
- 2017 Грудень
- 2018 Січень
- 2018 Лютий
- 2018 Березень
- 2018 Квітень
- 2018 Травень
- 2018 Червень
- 2018 Серпень
- 2018 Вересень
- 2018 Жовтень
- 2018 Листопад
- 2018 Грудень
- 2019 Січень
- 2019 Лютий
- 2019 Березень
- 2019 Квітень
- 2019 Травень
- 2019 Червень
- 2019 Серпень
- 2019 Вересень
- 2019 Жовтень
- 2019 Листопад
- 2019 Грудень
- 2020 Лютий
- 2020 Березень
- 2020 Квітень
- 2020 Травень
- 2020 Червень
- 2020 Липень
- 2020 Вересень
- 2020 Жовтень
- 2020 Листопад
- 2020 Грудень
- 2021 Січень
- 2021 Лютий
- 2021 Березень
- 2021 Квітень
- 2021 Травень
- 2021 Червень
- 2021 Вересень
- 2021 Жовтень
- 2021 Листопад
- 2021 Грудень
- 2022 Січень
- 2022 Лютий
- 2022 Квітень
- 2022 Травень
- 2022 Червень
- 2022 Липень
- 2022 Вересень
- 2022 Жовтень
- 2022 Листопад
- 2022 Грудень
- 2023 Січень
- 2023 Лютий
- 2023 Березень
- 2023 Квітень
- 2023 Травень
- 2023 Червень
- 2023 Липень
- 2023 Серпень
- 2023 Вересень
- 2023 Жовтень
- 2023 Листопад
- 2024 Січень
- 2024 Лютий
- 2024 Березень
Перше листопада 1966 року відкрило нову сторінку в житті освітян та жителів села Придніпровського. В селі з’явилася нова красуня – десятилітка, яка започаткувала навчання сільської молоді.
Стільки сил, енергії вклали в будівництво нової школи колишній голова с/р Дробот Павло Трохимович, голова колгоспу ім. Крейсера Аврора Пахомовський Василь Ісакович, заступник голови райвиконкому Кікоть Михайло Васильович, завідувач райво Передерій Володимир Іванович.
Оббиваючи пороги різних відомств, долаючи перепони бюрократизму все-таки досягли, що в центрі села виросла красива споруда з червоної цегли як вічний пам’ятник всім, хто її будував на радість прийдешнім поколінням.
Школа була побудована на кошти колгоспу „Аврора” та завдяки турботі, наполегливості колишнього голови колгоспу Пахомовського В. І.
Перший педагогічний колектив приклав багато зусиль, щоб естетично оформити приміщення, подвір’я, створити умови для навчання дітей, хто писав перші сторінки історії нашої школи.
Першим директором школи був Турченко Микола Іванович. Разом з ним працювали педагогічні працівники, які віддали своє серце і душу вихованцям.
Це:
Мальчев Олександр Семенович,
Науменко Павло Семенович,
Швець Софія Григорівна,
Руденко Надія Назарівна,
Антонова Катерина Григорівна,
Мальчева Луїза Олександрівна,
Сухомлин Петро Федорович,
Кравченко Галина Юхимівна,
Яцун Микола Михайлович та інші.
Шашкова Світлана Григорівна
Щербаченко Майя Гаврилівна
Шарф Марія Вереміївна
Горєлік Олександра Прокопівна
Колісник Галина Конівна
Пастухова Віра Павлівна
Смірнова Ніна Іллівна
Харіна Ганна Миколаївна
Оксьон Валентина Антонівна
Для багатьох випускників вузенька стежка, що йшла до школи, стала широкою дорогою, а декого вона привела знову до рідної школи, але вже не як учнів, а як вчителів. Важливо й те, що сьогодні, колишня учениця Онищенко Анжела Павлівна, очолює чисельний педагогічний колектив. 52% педагогічного колективу складають колишні учні нашої школи.
Протягом 43 років школа набувала нового вигляду. Влітку 2004 року при допомозі народного депутата Віктора Васильовича Драчевського були встановлені нові вікна європейського стандарту. В класних приміщеннях стало тепло і затишно.
27 вчителів, які на даний час працюють в школі, це згуртований педагогічний колектив однодумців, який працює в постійному пошуку та втіленні в життя передового досвіду науковців. Значну увагу приділяє науково-методичній роботі, варіативності навчання, застосування інноваційних технологій, добре розуміючи, що лише так можна досягти певних результатів, виховати всебічно розвинену особистість.
43 роки – як же швидко вони промайнули, дійсно, як птахи над полями, пролетіли, але як прекрасно, що кожен із нас при бажанні в будь-який час, може прийти до рідної школи і хоч на коротку мить повернутися в незабутні шкільні роки, в роки свого дитинства, знову згадати шкільний дзвінок, шкільний урок, шкільного вчителя.
Перший директор
20-річним юнаком в ту далеку повоєнну лиху годину зайшов він вперше в клас і зразу полюбили його учні, а Микола зрозумів: діти – це його покликання. Йшли роки, мудрішав юнак, став досвідченим педагогом. І ось 20 серпня 1966 року йому виповнилося 40. Ювілей. І , як дарунок долі, призначення на посаду директором нової школи. Так, 21 серпня 1966 року, Турченко Микола Іванович переступив поріг Придніпровської середньої школи як перший її директор.
Перший педагогічний колектив. Згадаймо сьогодні їх, хто першими переступили поріг нової школи, як вчителі, хто стільки зусиль приклав, щоб естетично оформити приміщення, подвір’я, створити умови для навчання дітей, хо писав перші сторінки історії нашої школи. Були серед колективу досвідчені педагоги, але 50% - це молодь, але їх об’єднувала одна мета: з новобудови створити школу-сад. Працювали самовіддано, з ентузіазмом, не заради заробітної плати, а заради дітей. І школа розквітла, забуяла зеленню, квітами, особливо трояндами, висадженими деревами, як вишневий сад.
Колісник Галину Кононівну
Нагернюк Юлію Іванівну
Полив’яну Лідію Іванівну
Боришполець Катерину Дмитрівну
Федоришину Лідію Федорівну
Матюк Наталю Григорівну
Про життя кожного з них можна писати романи, їхнє життя опалене війною. Скільки всього випало на їхню долю: радість і сум, щастя перемог і гіркота втрат, але вони вистояли, вижили, самовіддано працювали і лишилися людьми з великої букви, бо їхнє життя – це любов, любов до дітей, яким вони віддали серця і душі, і своє здоров’я. Кожен з них закладав в дитячих серцях доброту, чесність, людяність, працьовитість, любов до рідного краю, до Батьківщини.
А ось такий був наш перший дзвінок.
«Життя прожити – не поле перейти», - говорить народна мудрість. Не завжди складається, так як думається. Інколи життя робить такі повороти, такі віражі, що важко втриматися в сідлі. Та тим і прекрасне воно – життя наше, що передбачити його не можливо. За 50 років у школі плідно і довго працювало багато прекрасних педагогів. На превеликий жаль, не судилося їм до пенсії залишатися разом з нами, але вони теж вписали свої яскраві сторінки в історію нашої школи.
Дійсно вузенька стежка широкою дорогою стала, а багатьох наших учнів ця широка дорога знову привела до рідної школи, але вже не як учнів, а як вчителів: 51% педагогічного колективу складають колишні учні нашої школи.
Чому ми навчаємо в школі? Читати, писати і, звісно, рахувати. Давайте підрахуємо, за 50 років нашу школу закінчило понад 1000 учнів. З них із золотою медаллю 38 учнів. Із срібною 17 учнів. Багато закінчили вузи, технікуми, працюють на благо рідної держави.
Колісник Галина Кононівні. Все тепло і ласку віддавала дітям, бо сама цього в свій час не звідала, як могла, намагалася скрасити повоєнне дитинство, ось тоді і вирішила, що на землі немає кращої професії, ніж вчитель. Любов до дітей та школи унаслідувала дочка Марченко Тетяна Якимівна та онуки – Максим та Антон, які продовжують справу матері та бабусі. Династії – 60 років.
Немає нічого особливого в біографії Білоконь Ніни Тарасівни. Звичайний вчитель, бібліотекар, за плечима 25 річний педагогічний стаж роботи. Розмірковувати, переживати радощі праці і пишатися створеним, творити красу і радість для дітей навчила і свою доньку теперішнього директора школи Онищенко Анжелу Павлівну.
Послідовницею і справи своєї матері стала і Мазур Вікторія Сергіївна. Мати, Яковенко Валентина Григорівна, вчитель початкових класів, 36 років віддавала серце і душу малечі.
Усі 50 років живе, процвітає і оновлюється рідна наша школа завдяки не тільки турботі Нікопольської районної державної адміністрації, Нікопольської районної ради та відділу освіти, а й наших добрих друзів: Стаценку О.В., випускнику нашої школи, обласним та районним депутатам, ТОВ „Агро-Еліта” , Придніпровської сільської ради, яку очолює випускник 1990 року Прокопенко Олександр Анатолійович та місцевих підприємців (Сухіна О.І., Маслюк Є., Касянюк І.І. Федірко Антона та Олександра)
Рідна школо, всі твої учні, де б не були, люблять тебе і несуть в своїх серцях золоті зерна, посіяні тобою.