03 лютого у теплій атмосфері справді родинного свята зібрались у актовій залі колишні випускники школи, а тепер вчителі, водії, інженери, будівельники, медичні працівники, бізнесмени – усі знавці своєї справи. Радо зустріла наша школа своїх випускників. Теплі слова були звернені до всіх вчителів та гостей, які були присутні на святі. Всіх хто знаходився у залі, вітали бурхливими, вдячними оплесками. Учні школи підготували святковий концерт для випускників. Пам'ять про тих однокласників і вчителів, які не змогли прийти на зустріч, бо відійшли у вічність, вшанували хвилиною мовчання.
У привітальному слові директор школи Онищенко Анжела Павлівна підкреслила, що незважаючи на давню історію, школа іде в ногу з часом. За далекими порогами юності залишилася рідна школа. Та світліше стає серед цього невпинного бігу робочих буднів, серед невідкладних справ, коли знаєш, що у рідному селі, серед помужнілих роками ровесників, малиново зоріють неповторні юнацькі спомини і ясніють вікна рідної школи, які звуть лебединою піснею далекого шкільного дзвоника.
У гербарію пам'яті роки, проведені за шкільною партою, є найяскравішими, найдухмянішими квітами. Кожна пелюсточка, дарма що підсушена плином часу, дихає дитинством, кожна стеблина, дарма що скручена досвідом, утраченою безтурботністю, випромінює життя. Серед гостей – випускників нашої школи – є люди, які займають високі посади. Не можна не пишатися і не приклонятися перед тими випускниками, які знайшли своє місце в житті, стали добрими спеціалістами і шанованими людьми. Випускники – це яскраві зірки, які засвітилися на шкільному небосхилі в день вступу кожного у школу і залишаться в пам’яті школи назавжди. Життя наче потяг, зупинка під назвою "Школа”. А далі - у кожного свій маршрут, свої життєві далі і зупинки, свої пасажири, свої болі й тривоги, радощі й успіхи, та в усіх випускників школи була спільна зупинка. І хоч немає станції, де приймають у минуле поїзди, та на зупинці під назвою «Школа» завжди їм раді.
Завершилася урочиста частина вечора. Далі в програмі були зустрічі. Таке довгождане спілкування зі своїми учителями, однокласниками. Шкільними коридорами, як колись, проходили випускники, довго гомоніли по класах, сидячи за шкільними партами. Довго у той незабутній вечір не стихало у школі. Вона вирувала, наче вулик…