Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,
За скоєний гріх розіп'ята живцем,
Прип'ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
               Ридає вночі божевільна мадонна,
                                                  Приймаючи з лона холодних дітей
                           В бездонність ночей.
                                     І тихо ступає життя у полин,
                                        І лине Чорнобильський дзвін.

 Читати далі...