У проекті Федерального компонента державного освітнього
стандарту загальної освіти однією з цілей, пов'язаних з модернізацією змісту
загальної освіти, є гуманістична спрямованість освіти. Вона обумовлює
особистісно-орієнтовану модель взаємодії, розвиток особистості дитини, її
творчого потенціалу. Процес глибоких змін, що відбуваються в сучасній освіті,
висуває як пріоритетне проблему розвитку творчості, креативного мислення, що
сприяє формуванню різнобічно розвиненої особистості, що відрізняється
неповторністю, оригінальністю.
Що ж розуміється під творчими здібностями?
У педагогічній енциклопедії творчі здібності визначаються як
здатності до створення оригінального продукту, виробу, в процесі роботи над
якими самотужки застосовані засвоєні знання, уміння, навички, виявляються хоча
б у мінімальному відступі від зразка індивідуальність, художество.
З філософської точки зору творчі здібності містять у собі
здатність творчо уявляти, спостерігати, неординарно мислити.
Таким чином, творчість - створення на основі того, що є,
того, чого ще не було. Це індивідуальні психологічні особливості дитини, які не
залежать від розумових здібностей і виявляються в дитячій фантазії, уяві,
особливе бачення світу, свою точку зору на навколишню дійсність. При цьому
рівень творчості вважається тим вищим, чим більшою оригінальністю
характеризується творчий результат.
Вивченням творчих здібностей займалися багато психологів, філософів, педагогів. Досить назвати таких діячів науки,
як Л. Н. Коган, Л. С. Виготський, Н. А. Бердяєв, Д. С. Лихачов, А. С. Каргін,
В. А. Розумний, О.І. Мотков та інші.
У результаті багаторічних експериментальних досліджень психологів Е.
Фромма, І. П. Волкова, Р. Бернса, О. І. Моткова та інших встановлено, що
властивості психіки людини, основа інтелекту і всієї духовної сфери виникають і
формуються головним чином у дошкільному та молодшому шкільному віці.
Найбільші можливості для розвитку творчих здібностей дітей
молодшого шкільного віку надає освітня галузь «Технологія». Однак, за базисного
навчального плану в першому і другому класах на вивчення курсу «Технологія»
відводиться лише 1 годину на тиждень. Цього явно недостатньо для розвитку
дитячої творчості. У третьому та четвертому класах на вивчення курсу
«Технологія» відводиться 2 години на тиждень. Покращити ситуацію можна за
рахунок проведення гурткової роботи - 2 години на тиждень.
Заняття гуртка дозволяють дати дітям додаткові відомості з
трудового навчання: хлопці знайомляться з культурою та історією рідного краю, з
різними видами декоративно - прикладного мистецтва (вишивка, шиття, робота з
хутром і т.д.) народу, що проживає в рідній місцевості, з образотворчими
матеріалами та технікою малювання (гуаш, акварель, пастель, аплікація,
монотипія).Діяльність дітей спрямована на вирішення та втілення в
матеріалі різноманітних завдань, пов'язаних з виготовленням спочатку
найпростіших, потім більш складних виробів та їх художнім оформленням. На основі запропонованих для перегляду виробів відбувається
ознайомлення з професіями дизайнера, художника - оформлювача, художника,
швачки, скульптора. Уже в початковій
школі учні пробують себе в ролі фахівця тієї чи іншої професії. Учні
фантазують, висловлюють свою думку, доводять свою точку зору за виконання тієї
чи іншої роботи, розвивають художній смак. Гурток «Умілі руки» розвиває творчі здібності - процес, який
пронизує всі етапи розвитку особистості дитини, пробуджує ініціативу і
самостійність рішень, що приймаються, звичку до вільного самовираження,
впевненість в собі. Для розвитку творчих здібностей необхідно дати дитині
можливість проявити себе в активній діяльності широкого діапазону. Найбільш
ефективний шлях розвитку індивідуальних здібностей, розвитку творчого підходу
до своєї праці - залучення дітей до продуктивної творчої діяльності.
Цілі гурткової роботи
1. Розвиток творчих здібностей молодших школярів, дитячого
згуртованого колективу через виховання працьовитості, посидючості, терплячості,
взаємодопомоги.
2. Забезпечення додаткових знань з трудового навчання.
3. Виховання любові і поваги до своєї праці і праці дорослої
людини, любові до рідного краю і собі.
Цілі будуть досягнуті за умови «Я хочу це зробити сам».
Девізом позаурочної діяльності з трудового навчання є:
Я чую - і забуваю,
Я бачу - і запам'ятовую,
Я роблю - і розумію.
Завдання розвивати уяву і фантазію, увагу, пам'ять, терпіння,
працьовитість, інтерес до історії рідного краю, його культуру; вчити виготовляти вироби і сувеніри з використанням різних
матеріалів: тканини, хутра, паперу, картону, пластиліну, бісеру, пряжі,
непридатного та природного матеріалу;
Вчити виконувати роботу колективно, розвивати проектні
здатності молодших школярів, виховувати естетичний смак, почуття прекрасного, гордість за
свій виконаний працю.
Зміст програми
Для занять у гуртку об'єднуються учні, які виявляють
досить стійкий, тривалий інтерес до конкретних видів практичної трудової
діяльності: конструювання і виготовлення виробів, виконання практичних робіт.
Дітям пропонуються художньо-технічні прийоми виготовлення найпростіших виробів,
доступних для молодших школярів об'єктів праці.
Зміст програми представлено різними видами трудової
діяльності (робота з папером, тканиною, робота з природним матеріалом, робота з
мізерними матеріалом і т.д.) і спрямована на оволодіння школярами необхідними в
житті елементарними прийомами ручної роботи з різними матеріалами, виготовлення
іграшок, різних корисних предметів для школи і дому.
По кожному виду праці програма містить приблизний перелік
практичних та теоретичних робіт.
Програма розрахована на дітей молодшого шкільного віку 6 -11
років, на 4 роки навчання: 18 годин на рік, 2 години на місяць.
Вміст у кожному класі розділене по видах оброблюваних
матеріалів.
Програма гуртка «Умілі руки»
1 рік (18 годин)
Перший рік навчання визначає зміст і характер спільної роботи
вчителя і учнів по усвідомленню майбутньої практичної діяльності- це аналіз конструкції виробу, аналіз
технології його виготовлення, відомості про пристрій, призначення і правила
безпечної роботи інструментами, назва використовуваних матеріалів і ряду їх
властивостей, що підлягають цілеспрямованому спостереженню і досвідченому дослідженню. Діти знайомляться з мистецтвом
рідного краю - вишивкою.
Під час обговорення технології виготовлення виробів
першокласники під керівництвом вчителя складають словесний план, розрізняючи
тільки поняття матеріал та інструмент, оскільки саме виготовлення буде вестися
підконтрольно.
2 рік (18 годин)
У другому класі керівництво вчителя поширюється вже на
навчання розпізнавання способів з'єднання деталей та їх розмірів, і оперують
учні не тільки матеріальними предметами, але і їх графічними зображеннями: діти навчаються читати найпростіші ескізи
прямокутної і круглої заготовки, знайомляться з мистецтвом рідного краю -
сувеніри з хутра.
Другокласники, що вже мають значний досвід виконання операцій
в першому класі, самостійно складають технологічний ланцюжок з карток по
виконанню роботи.
3 рік (18 годин)
У третьому класі рівень абстрагування підвищується: при
обговоренні використовується зразок у зборі, а не в деталях, і навчання читання
ескізу триває на базі аналізу зразка та його технічного малюнка, що
дозволяє певною мірою підійти до самостійного внесення змін до ескіз. Третьокласники обговорюють можливість заміни однієї операції
на іншу з метою спростити виготовлення, тобто фактично обговорюють питання
раціоналізації праці. Знайомляться з пастеллю.
4 рік (18 годин)
До четвертого класу учні абсолютно самостійно аналізують
конструкцію зразка, а керівництво навчанням переноситься на ситуацію, коли
зразок вимагає серйозних конструктивних змін, або його взагалі немає, є лише
технічне завдання.
Інструктаж з техніки безпеки при проведенні робіт проводиться
на кожному занятті.
Швидка, цікава вступна частина заняття, що включає аналіз
конструкції виробу і розробку технологічного плану повинна бути базою для
самостійної практичної роботи без допомоги вчителя.
Бажано близько половини навчального часу відводити на так
звані комплексні роботи - виготовлення виробів, що включають кілька різнорідних
матеріалів, оскільки саме в цих випадках найбільш яскраво виявляються зміни їх
властивостей, а сформовані раніше трудові вміння з обробки окремих матеріалів
учень змушений застосовувати в нових умовах.
Вибираючи виріб для виготовлення, бажано спланувати обсяг
роботи на одне заняття, якщо часу потрібно більше, діти заздалегідь повинні
знати, яка частина роботи залишиться на друге заняття. Складні операції, що
вимагають значного розумового напруження і м'язової спритності, обов'язково
повинні бути усвідомлені дітьми як необхідні.
Учителю необхідно якомога менше пояснювати самому, намагатися
залучати дітей до обговорення, не можна перевантажувати, квапити дітей і
відразу прагнути на допомогу. Дитина повинна спробувати подолати себе, в цьому
він вчиться бути дорослим, майстром.
На занятті гуртка повинна бути спеціально організована
частина, спрямована на забезпечення безумовного розуміння суті і порядку
виконання практичної роботи, і належним чином оснащена самостійна діяльність
дитини з перетворення матеріалу у виріб; причому на теоретичну частину заняття
має приділятися втричі менше часу, ніж на практичні дії.
У програмі вказано приблизну кількість годин на вивчення
кожного розділу. Учитель може самостійно розподіляти кількість годин,
спираючись на власний досвід і маючи на увазі підготовленість учнів і умови
роботи в цій групі.
У програму включається не тільки перелік практичних робіт, а
й теми бесід, розповідей, що розширюють політехнічний кругозір дітей.